Трекінгове взуття: що це таке, яке буває і за якими критеріями вибирати
Зміст:
Як би дивно це не звучало, але трекінгове взуття — це не те, що ви думаєте! Так історично склалося, що ми часто сприймаємо поняття "трекінг" як синонім до нашого більш звичного, простого і зрозумілого слова "похід", позначаючи ним будь-яке піше подолання маршруту. У цей збірний образ вписується і простенький похід вихідного дня заміським лісом, і подолання перевалів із ночівлями в гірських притулках, і тривала автономка без натяку на блага цивілізації... Вже недоцільно повертатися до витоків терміна trekking, щоб виокремити з усього розмаїття туристичної екіпіровки ту саму вузькоспеціалізовану, тепер тут фігурують різні види взуття. А тому в цій і наступних статтях буде опис моделей для вилазок різного ступеня складності.
Отже, що таке трекінгові черевики? Це перш за все взуття, де понад усе ставиться комфорт і безпека ходіння бездоріжжям далеко від цивілізації. Їх конструкційні особливості та підбір матеріалів заточені на тривале пересування пішки у різних погодних умовах та ландшафтах. Вони повинні захищати ноги, бути зручними та стійкими на природних поверхнях, та й загалом універсальними, оскільки передбачається, що ви не перевзуватиметеся при зміні рельєфу та погоди. А тому, перед купівлею своєї найбільш відповідної пари для майбутнього виїзду на природу, потрібно заздалегідь оцінити чинники, що впливають на вибір. Серед них:
- Складність маршруту, рельєфу і погодні умови;
- Вага користувача плюс вага рюкзака;
- Загальна фізична підготовка і натренованість ніг зокрема, наявність травм і захворювань;
- Екологічні переконання;
- Бюджет і подальші плани на аутдор-актівіті.
На ці параметри буде досить багато посилань, тож постарайтеся на них зосередитися.
Види трекінгового взуття, його призначення
Зробімо невеликий обхід взуттєвого відділу середньостатистичного аутдор-магазину. Що ми тут побачимо?
Альпіністські черевики для сходжень на 5-тисячники і більш високі гори. Вони утеплені, складаються з 1-3 шарів, високі (може бути інтегрована гетра), матеріал верху та підошва жорсткі, взагалі не гнуться, обов'язково рантовані для кріплення автоматичних або напівавтоматичних кішок.
Гірські черевики для походів по перевалах і нескладних сходжень. Основні характеристики: одношарові, можуть мати невелику кількість утеплювача, середня висота з обов'язковою фіксацією гомілковостопного суглоба і п'яти, помірно жорсткі (не такі дубові, як висотні, але й не гнучкі), глибокий протектор і чіпка гума, може бути задній рант, бо зимове трекінгове взуття розраховано на кішки-напівавтомати.
Напівчеревики для походів — практично за всіма параметрами проміжний варіант між ботами й кросами, тому можуть також називатися високими кросівками.
Кросівки для трекінгу. Головна їхня конструкційна відмінність від попередніх видів — низькі та з вирізом під кісточку, а тому не фіксують гомілковостопний суглоб, через що підходять далеко не всім. Такі моделі не буде утепленими, але мають доволі міцні та стійкі перед негодою матеріали верху, підошва середньої жорсткості, з чіпким протектором, без рантів. Про інші відмінності трекінгових кросівок від черевиків і бігового взуття читайте в наступній статті.
Сандалі для туризму. Читаючи про те, що навіть кросівки можуть не підійти для трекінгу, стає взагалі дивним, для чого створюються настільки мінімалістичні похідні "капці"?! Але не буду спойлерити, а запрошую дізнатися про це в статті “Як вибрати чоловічі та жіночі трекінгові сандалі”.
Найбільшим асортиментом представлені трекінгові черевики та саме їх найчастіше рекомендують у походи. Тому далі будемо розглядати, під які завдання розроблено той чи інший тип.
Які трекінгові черевики купити для лісу та сходжень
За призначенням вони діляться на 3 базові типи.
Ключова відмінність: у м'яких черевиків підошва та матеріал верху гнучкі, повторюють вигини стопи, а у жорстких — все зберігає форму для підтримки та розвантаження ноги.
- М'які напівчеревики для хайкінгу і легкого трекінгу — універсальне тревел-взуття, яке також підійде для походів вихідного дня лісом, міського туризму і заміських прогулянок.
Умови: проходження простого маркованого треку переважно рівнинною облаштованою стежкою з незначною зміною рельєфу. З огляду на те, що така подорож нетривала, то вона посильна всім новачкам, буде простіше підгадати суху погоду і не доведеться брати багато речей (вага рюкзака до 10-15 кг).
Вимоги до взуття: легка вага, гнучка підошва і тонкий м'який матеріал верху з дихаючої тканини — нога комфортно рухатиметься без зайвого напруження і втоми, не запріє. Вони не мають утеплення і найчастіше шиються з синтетичних тканин, можливі вставки з тонкої шкіри, тому матимуть багато швів. Враховуйте, що вироби з такими характеристиками доступніші за ціною, але не мають високої зносостійкості. Оскільки важливо зафіксувати гомілковостопний суглоб, то бічні стінки лягатимуть поверх щиколотки, шнурівка на 1-2 петлі вище кісточки, а от задник спадаючий ніби "скошений". Така конструкція забезпечує захист від потрапляння сміття всередину і помірну підтримку ноги, чого на простих маршрутах достатньо, оскільки ризик травмування і так не високий. Фіксація п'яти не потрібна і ранти не обов'язкові.
- Черевики середньої жорсткості для гірського трекінгу середньої складності (без бродів і льодовиків), їх також беруть для полювання і тактичних завдань.
Умови: багатоденний похід технічно нескладним рельєфом, з невеликими перепадами висоти. Малоймовірно, що вдасться уникнути опадів, потрібно буде брати намет, більше речей та їжі, а тому рюкзак може поважчати до 15-20 кг. Даний тип також рекомендують для проходження простих маршрутів похідникам з надмірною вагою та/або слабкими ногами, оскільки м'який верх напівчеревика не в змозі зафіксувати гомілкостоп, та й пінна підошва швидко "просяде".
Вимоги до взуття: міцний матеріал верху, підошва середньої гнучкості, з глибоким протектором і гумою, що забезпечує зчеплення з мокрою поверхнею та слизьким камінням, — дає змогу впевнено пересуватися в негоду й водночас попереджає ризики вивихів, розтягнення зв'язок, травмування суглобів. Бажано, щоб матеріал верху мав менше швів і язичок був суцільнокроєним — для кращої зносостійкості та захисту від опадів. А ось утеплення тут зайве, оскільки таке взуття вважається всесезонним (зручне для активних походів у невеликі морози) — збереження тепла і виведення вологи регулюється термошкарпетками різної товщини. Якщо черевики розраховані на подолання крутих схилів, вони мають фіксувати п'яту — опукла конструкція задника мінімізує рух п'яти вгору-вниз, вона сидить, як влита і немає зайвого тертя об жорстку тканину. Додатковим плюсом буде задній рант, щоб користуватися напівавтоматичними кішками (стійкіші, ніж м'які).
Така опукла конструкція задньої частини унеможливлює вертикальний люфт п'яти.
- Жорсткі та міцні черевики для гірського туризму на висоту до 3-4 тис. м над рівнем моря — це важке, але довговічне взуття, що не боїться абразиву, бездоріжжя, осипів і води.
Умови: тривалі автономні походи пересіченою місцевістю без підготовлених стежок, з великим набором висоти, крутими схилами, різними типами рельєфу, зокрема броди, сніг і льодовики. Тут вже потрібно бути готовим до будь-яких примх погоди, та й вага вантажу перевалить за 18 кг.
Вимоги до взуття: висока торсіонна жорсткість, товста підошва з агресивним протектором, міцний зносостійкий верх, який не промокає (найчастіше шкіра завтовшки від 2 мм) — грубі матеріали забезпечують стійкість на складних рельєфах, захищеність від травм, надійну фіксацію гомілкостопа та запобігають люфту п'яти по вертикалі. Задній рант під кішки, суцільнокроєний верх, з'єднаний з язичком і продубльований гумовою окантовкою вздовж стику з підошвою — мастхев. Деякі моделі цього типу черевиків оснащують утеплювальною підкладкою.
Як вибрати взуття для походів у гори зимою, влітку та міжсезоння
Ми звикли купувати міське взуття орієнтуючись на сезонність, але для гірських моделей цей підхід незастосовний. Якщо дуже спростити, то літні та зимові трекінгові черевики (як чоловічі, так і жіночі) відрізняються м'якістю гуми, товщиною верхнього матеріалу, наявністю або відсутністю утеплювача. Але це все умовно, оскільки з набором висоти стає холодніше, а великі гори вкриваються вічними снігами вже з позначки 3-4 тис. м над р.м. Тому краще заздалегідь дізнатися кліматичні умови майбутньої подорожі: діапазон температур і наскільки висока вологість.
Так, наприклад, для звичного нам літнього сезону зі стабільно плюсовою температурою і незначними опадами цілком вистачить шкіряних трекінгових кросівок або черевиків, у яких тонкий синтетичний верх, зокрема з дихаючої сітки. Якщо йдете в зимовий похід або досить швидко набираєте висоту, де постійно пересуваєтеся по снігу, то краще брати злегка утеплені жорсткі боти. Для умов, де погода схожа на весняну або осінню, діапазон температур приблизно +5...+15 ℃ і часто мокнутимете в бродах або під зливами, то орієнтуйтеся на моделі середньої та високої жорсткості, без утеплювачів, бажано скроєні з цільного шматка шкіри з мінімумом швів.
Порада: регулюйте теплоту черевика за допомогою термошкарпеток і бахіл. У всіх нас різна терморегуляція і різний темп руху, тому важко вгадати, наскільки комфортно ваші ноги почуватимуться в тій чи іншій моделі. Під час вибору трекінгового взуття головне підібрати найзручнішу посадку, не надто переймаючись теплотою, оскільки сильні морози вам не загрожують, а утеплитися можна опціонально. Перший і головний помічник у терморегуляції — трекінгові шкарпетки (їм у нас присвячено аж 3 статті, почитайте, не полінуйтеся), а другий — бахіли. Бахіли можуть бути з утеплювачем або без, з прорізами для протектора підошви або закриваючими підошву, але в такому випадку в них можна пересуватися лише в кішках.
Зрозуміло, не забуваємо про простіші варіанти — гетри (ліхтарики, гамаші), які захищають від вологи, вітру і потрапляння бруду всередину черевиків.
Вимоги до підошви похідних черевиків
На підошву гірського взуття лягає низка відповідальних завдань і від того, наскільки воно з ними справляється, залежить не тільки успішність проходження треку, а й життя туриста. Стійкість на нерівній поверхні, чіпкість на слизьких ділянках, балансування на осипах, упевнена постановка кроку на схилах, амортизація, підтримка стопи, розвантаження м'язів і зв'язок — за кожне з цих завдань відповідає свій шар фундаменту ваших черевиків. А складається він з таких компонентів:
Climbing zone (блакитним кольором) на трекінговому взутті Asolo з підошвою від Vibram.
- Найнижчий шар гуми, який безпосередньо контактує з ландшафтом. У трекінгових моделей він обов'язково міцний, зносостійкий і оснащений рельєфним протекторним малюнком. На моделях, призначених для трекінгу, де переважає кам'яниста місцевість, роблять так звані "клаймінг-зони" на передній частині підошви — чіпка гладка зона для стійкості при мізерному скельному кроці. Та й загалом підошва у похідних черевиків має забезпечувати хороше тертя. Однак різні суміші гуми працюють по-різному залежно від температури повітря, вологості й типу поверхні, тому під час вибору моделі завжди уточнюйте, на які умови розрахована підошва (наприклад, аутдор-гігант Vibram виробляє понад сотню різновидів підошов різного призначення).
- Середній — амортизуючий шар, який гасить ударне навантаження, що особливо важливо під час пересування твердою поверхнею (каміння) і з важким наплічником. Завдяки амортизації зменшується знос і травмування суглобів. У м'яких моделей тут переважає піна EVA (етиленвінілацетат) — пружний, гнучкий і легкий матеріал, але він швидко зношується на агресивному рельєфі та стискається під великою вагою. У жорстких черевиків EVA може бути присутнім лише в п'ятковій зоні, а для основи міжпідошви використовують більш довговічний PU (поліуретан), який теж має пружність, але менш гнучкий і більш важчий. Для додання жорсткості проміжні підошви можуть доповнювати пластиковими або металевими вставками, які сприяють рівномірному розподілу навантаження, щоб ноги менше втомлювалися.
- Устілка — одно- або двошарова, інтегрована або знімна, але це той компонент, від якого залежить комфорт. Багато брендів роблять її з "розумного" матеріалу з ефектом пам'яті, який пристосовується до форми стопи свого користувача. З цих та гігієнічних міркувань рекомендується вкладати свою устілку в прокатне взуття.
Нагадаю, що легша і м'якша підошва, то меншу вагу вона готова обслужити. Тому людям із надмірною вагою та/або рюкзаком понад 15 кг краще брати черевики середньої та високої жорсткості, до того ж вони міцніші.
Зверніть увагу, що крім взуття хорошу підтримку опорно-руховому апарату на складному рельєфі та схилах надають телескопічні туристичні палиці з антишоком. Про них докладно розписано в статті "Як вибрати трекінгові палиці".
Яке взуття краще для гірських походів: з натуральних чи синтетичних матеріалів
Якщо в тих чи інших обставинах підошва не забезпечила стійкість, подальше навантаження піде на верхню частину черевика. Як ви вже зрозуміли, жорсткіший матеріал верху краще фіксує ступню, гомілкостоп і щиколотку, але при цьому важчий і гірше вентилюється. Зробити вибір на користь легкого верху на технічно складних маршрутах можуть дозволити собі ті, у кого правильна постановка кроку, хороший баланс рівноваги, прокачані ноги, розвинена мускулатура, еластичні зв'язки.
Серед основних характеристик верхньої частини взуття для походів можна виділити:
- Матеріал — синтетичний, натуральна шкіра або комбінований.
- Товщина матеріалу — тонкий, товстий, ущільнений утеплювачем. Чим тонше, то м'якше, краще дихає і легше за вагою, але не теплий і не зносостійкий.
- Крій — цілісний з мінімумом швів або з великої кількості деталей. Що більше швів, то верх гнучкіший, анатомічніший і симпатичніший, але не водостійкий і не довговічний (особливо в разі частого намокання).
- Мембрана використовується або відсутня. Основні її функції — захист від промокання і продування.
- Обгумовка — тільки на миску, на миску і п'яті, по всьому колу. Вона потрібна для захисту ноги та черевика від пошкоджень і додаткового захисту від вологи.
Приклад обгумовки на гірському черевику.
Утім, найбільше запитань викликає саме вибір матеріалу, тому зупинимося на ньому детальніше.
Плюси і мінуси шкіри та мембрани
Деякі моделі провідного фірмового трекінгового взуття (наприклад, у Asolo, Salewa та La Sportiva) випускається у кількох модифікаціях, різниця між якими позначена маркуванням Gore-Tex/GTX (мембрана) або Leather/LTH (шкіра). Зрозуміло, є категорія людей, які відмовляються від товарів тваринного походження, тому в них навіть не виникає питання: яке брати водовідштовхувальне трекінгове взуття — шкіряне чи синтетичне з мембраною. Якщо це не про вас, то візьміть до уваги плюси і мінуси кожного варіанта.
Тестування мембранного взуття
Для початку потрібно зазначити, що мембрана — тонкий пористий шар, який пропускає випаровування від тіла на поверхню виробу і водночас не дає воді зовні просочитися всередину. У взутті вона знаходиться між підкладкою і зовнішнім матеріалом. У гірських черевиках мембрану використовують як у поєднанні з синтетичною тканиною-основою (щоб зробити її водостійкою), так і в поєднанні зі шкірою (щоб посилити її водостійкість), завдяки чому можливості вибору значно розширюються.
Плюси мембрани у взутті: сама по собі тонка і легка, захищає від вітру, створює теплоізоляцію, захищає від промокання під час опадів і ходіння по калюжах, дає змогу ногам "дихати".
Мінуси: дихаємість все ж не настільки висока, як без мембрани, водостійкість не абсолютна (як у гумових чобіт, наприклад), якщо зачерпнути воду через верх, то мембрана не дасть їй вийти назовні, вимагає особливого догляду, недовговічна, дорога.
Приклад моделі комбінованого трекінгового взуття бренду Асоло, де поєднана мембрана Gore-Tex, замшева шкіра та нейлон.
Якщо ви берете черевики з верхом з нейлону, поліестеру, шкірозамінників або скомбіновані зі вставками з тонкої шкіри, то мембрана — чи не єдиний спосіб хоч якось уберегти ноги від промокання.
Плюси взуття із синтетичних матеріалів: легке, м'яке, швидковисихаюче, дихаюче, добре розноситься, найчастіше має ергономічний крій, розмаїття дизайну і забарвлень.
Мінуси: важко домогтися високої торсіонної жорсткості, промокає (якщо без мембрани), швидко зношується.
Говорячи про трекінгові черевики з натуральних матеріалів, ми маємо на увазі різновиди шкіри — повнозернисту, замшу, нубук. Замша тонка і м'яка, тому часто йде на легкі напівчеревики та кросівки, а нубук товщиною від 2 мм — на вироби для складних маршрутів.
Плюси шкіряного взуття: найчастіше має верх із цільного шматка, що мінімізує кількість швів і покращує вологостійкість, відмінно фіксує суглоб, "дихає", довговічне.
Мінуси: якщо промокне, то довго сохне, важке, жорстке, погано гнеться, не повторює вигини стопи під час ходіння, від чого нога втомлюється і виникають мозолі (нагадаю, що цю проблему усувають хороші термошкарпетки), менший вибір дизайнерських і колірних рішень.
Зверніть увагу! Усі види трекінгових демісезонних непромокальних черевиків потребують додаткової обробки брудо- і водовідштовхувальними засобами. Для мембранних це потрібно, щоб зовнішній матеріал не набирав воду, а для шкіряних — поліпшити стійкість до мінливих погодних умов. А також просочення допомагає довше зберігати матеріал верху в чистоті, щоб підтримувати його високу паропроникність. Докладніше про догляд читайте у статтях "Як чистити та прати мембранне взуття" та "Як доглядати шкіряні трекінгові черевики".
Різновиди утеплення
На відміну від альпіністського взуття, похідне має один шар і той без утеплювача. Це зумовлено тим, що трекінг не передбачає сходження на високі холодні піки або тривале пересування за сильного морозу. До того ж як уже було сказано вище, при похолоданні можна одягти додаткові теплоізоляційні шари. А ось якщо буде спекотно — нічого не зробиш, ступні прітимуть і пітнітимуть, через що ноги швидко втомлюватимуться, можуть виникнути мозолі та похід стане нестерпним.
Якщо ж ви певні, що на маршруті буде холодно, то вибирайте такі способи утеплення:
- Підкладка із синтетичного волокна на кшталт флісу. Це короткий ворс, який у своїх порожнинах утримує тепло, відмінно дихає, відводить вологу назовні та дуже швидко сохне, з недоліків — менш теплий, швидко зношується.
- Набивка — також з тонкого синтетичного утеплювача, який розміщують між зовнішнім і підкладковим матеріалами. Така версія тепліша і довговічніша, але гірше пропускає пар, у разі промокання зсередини буде довше сохнути.
До речі, якщо ви схильні до підвищеної пітливості, то незалежно від очікуваної погоди, візьміть із собою антиперспірант для ніг — це порятунок не тільки від неприємних запахів, а й від зайвого стирання вологої шкіри під час інтенсивного руху.
Як правильно вибрати розмір трекінгового взуття
Найправильніше рішення — обійти всі доступні аутдор-магазини, переміряти в них всі черевики, які підходять за критеріями (ви вже знаєте, на що орієнтуватися), і таким чином намацати свою ідеальну пару. Якщо ж подібної можливості немає, то шукайте інтернет-магазини, які дають змогу замовити кілька пар для примірки, як це практикує наш сайт. Заодно нагадаю, що у Києві ви можете завітати у магазин X-Zone та купити офлайн спеціальне трекінгове чоловіче та жіноче взуття для походу в гори зимою чи влітку.
Тож на що звернути увагу при купівлі?
- Заплануйте примірку на вечір, оскільки за день ноги набрякають і трохи збільшуються в об'ємі.
- Взувайте черевики на трекінгові шкарпетки, в ідеалі на ті, в яких підете на маршрут. Адже навіть літні термошкарпетки для походів мають потовщення в ділянці п'яти та пальців, що одразу додає пів розміру.
- Не лінуйтеся, не соромтеся і не шкодуйте часу — походіть у кожній парі (підходящій за розміром і колодкою) хвилин 10, взуваючи обидва черевики, оскільки права і ліва можуть трохи відрізнятися, а вам важливий комфорт обох ніг.
Як підібрати розмір? Тільки методом проб! Будьте готові до того, що комфортне взуття для зимових гірських походів може бути більшим за міське на 2-3 розміри. Адже у різних виробників відрізняються колодки, розмірні сітки та навіть від матеріалу верху залежатиме те, наскільки комфортно ступні. Під час примірки на шкарпетку все одно має залишатися 5-10 мм вільного місця між стінками взуття і ногою — це потрібно, щоб не порушувати кровообіг, не збити нігті та вберегти ніжні суглоби від мікротравм, а ще й для того, щоб внутрішнє повітря створювало додаткову теплоізоляцію. Зверніть увагу, що в зашнурованому гірському черевику п'ята не повинна соватися вгору-вниз.
До слова про мікротравми. Якщо ви йдете схилом вниз або ж пересуваєтеся в кішках на передніх зубцях, вбиваючи їх у лід або фірн, то пальці ніг сильно б'ються об жорстку стінку миска. Як результат — вибиті суглоби і зірвані нігті. Якщо ви аж у поході зрозуміли, що взуття у вас невдале, то можна спробувати запобігти травмам у такий спосіб: візьміть товсті шкарпетки або складіть тонкі в кілька разів, підкладіть їх під язичок так, щоб під час затягування шнурків пальці ніг не торкалися стінки миска. В ідеалі цей прошарок має бути таким, щоб коли ви стали на носок, пальці все одно не могли "з'їхати" вперед і впертися — тоді навіть під навантаженням вони не травмуватимуться. Але всеж таки краще завчасно розібратись, як вибрати трекінгове взуття хорошої якості та придбати максимально відповідну модель, аби не доводити до виникнення подібних проблем.
Як розносити трекінгові черевики? Постарайтеся вибрати відповідну пару якомога раніше до виїзду, щоб у запасі було щонайменше пару тижнів аби розносити та протестувати обновку. Якщо взуття жорстке, то бажано розношувати його щодня вдома та на вулиці. Влаштуйте кілька репетиційних вилазок, наприклад, у передмісті, під час яких один-два дні ходитимете у своїх нових черевиках по пересіченій місцевості. Так ви призвичаїтеся їх шнурувати, поєднувати зі штанами та гетрами, та й оціните, наскільки комфортно нозі, адже краще заздалегідь зрозуміти, що потрібно поміняти обновку, ніж маятися з нею на складному треку.
І ще одне: не зациклюйтеся на якомусь одному бренді, а шукайте колодку, яка найбільше відповідає анатомічним особливостям стопи! Черевик має бути комфортним саме вам, а не другу, гіду або блогеру, які співають оди тим чи іншим моделям. А найостанніше, на що варто звертати увагу — колір. Як би це жахливо не звучало і як би вам не хотілося підібрати стильне гармонійне поєднання кольорів свого аутдор-образу, на жаль, тут потрібно мінімізувати "синдром сороки" і підходити до вибору максимально прагматично.
Наостанок нагадаємо, що в будь-який похід бажано брати змінну пару взуття для біваку, щоб основне провітрилося і просохло, а ноги могли відпочити у більш вільних "капцях". Таким варіантом можуть бути крокси або бівачні чуні, але ми радимо брати трекінгові сандалі або кросівки, щоб у разі чого ви могли в них перевзутися, не сходячи з маршруту.
Будьте завбачливими та бережіть свої ноги!
Журналіст, копірайтер.
Захоплення: походи, альпінізм, скелелазіння, фрідайвінг, бойові мистецтва, виживання, квантова психологія.
