Гідратація у поході: як обрати туристичний гідратор та флягу для питної води

Зміст:

Що найважливіше в організації походу? Максимально оптимізувати вагу рюкзака без втрати функціональності та завжди мати швидкий доступ до питної води. Підтримувати водний баланс при високій фізичній активності дуже важливо для хорошого самопочуття. Під час інтенсивних навантажень організм вимагає більше рідини, ніж зазвичай, але надлишок води йому теж шкідливий. Правильна гідратація у поході — це буквально "next level" у світі туризму. І ми хочемо допомогти всім охочим якнайшвидше досягти цієї майстерності. Тому в даному матеріалі розглянемо, як визначитись з відповідною питною ємністю в похід, а також навіщо потрібен, як використовувати і як обрати туристичний гідратор для води.

Яка туристична фляга для питної води краща

Якщо ви в процесі підготовки до походу дійшли того, що пластикова півторашка з-під мінералки не варта аби відправитися разом з вами, вітаємо, у вас тепер нове хобі — піший туризм. Як тільки починається тяга до придбання все більшої кількості якісного та довговічного туристичного спорядження, ви автоматично плануєте наступну пригоду слідом за прийдешньою. Отже, відтепер вам потрібна надійна ємність для води (а може й не одна).

Почнемо з фляг. Існує безліч варіацій форм, об‘єму та матеріалів виготовлення, які визначають умови застосування виробу. Щоб легше зорієнтуватися у цій різноманітності, розглянемо основні типи.

За матеріалом:

• пластикові — легкі та недорогі пляшки у широкому асортименті;
• металеві (нержавіюча сталь, алюміній) — міцні та довговічні, дозволяють зберігати як холодний, так і гарячий напій без впливу на його смак;
• силіконові та поліуретанові — м'які гнучкі моделі, які легко складаються для компактного зберігання;
• тританові (торгова марка пластику) — стійкі до ударів, не деформуються під дією високих температур.

За об'ємом:

• маленькі – до 500 мл;
• середні — від 500 до 1000 мл;
• великі – від 1 л і більше.

За формою:

• прості циліндричні із звуженою або широкою шийкою (за типом пляшки);
• класичні плоскі прямокутні фляги (кишенькові);
• круглі та овальні форми.

За типом кришки:

• гвинтові — пробка-ковпачок з різьбленням;
• клапанні – пробка-клапан, через яку можна пити.

Також ці пляшки часто обладнані додатковими конструктивними елементами для транспортування. Наприклад, є фляги з ручками чи кріпленнями для фіксації на рюкзаку. Бренди пропонують на деякі вироби придбати чохол, який захистить від механічних пошкоджень, а вміст від перегріву або переохолодження.

Фляги для походу повинні відповідати певним критеріям — міцність, герметичність та легкість. В умовах походу доречною буде модель із нержавіючої сталі з гвинтовою кришкою. Але це не панацея і не «наказ», виходити треба з конкретних завдань. Якщо потрібна більш легка та містка ємність, то можливо краще придивитися до м'яких силіконових або поліуретанових фляжок. Вибирати кришку слід з урахуванням частоти пиття. Якщо вам більш комфортно пити часто дрібними дозами, то пробка з напувалкою краще. Для деяких туристів величезну роль відіграє дизайн, тому вони готові жертвувати певними характеристиками заради привабливого зовнішнього вигляду (наприклад, алюмінієві круглі пляшки зі шкіряним чохлом).

Щоб визначитися з екологічною флягою для питної води у поході, варто також ознайомитися з її плюсами та мінусами. У скарбничку переваг можна зарахувати такі параметри:

• довговічність;
• міцність;
• герметичність;
• термостійкість;
• зручний функціонал (напувалка);
• додаткові кріплення;
• безпечні матеріали;
• універсальність (можна заливати різні напої).

Щодо недоліків? Такі також є:

• ціна (це точно дорожче, ніж звичайна пластикова тара);
• вага;
• габарити;
• складність догляду (моделі із клапанною пробкою потрібно добре вимити та просушити).

З огляду на кінцеве призначення ємності, потенційну тривалість походу та особливості існуючих моделей ви зможете підібрати необхідний товар.

Підібрати флягу для походу

Що таке гідратор і як він працює

Коли ви обираєте ємність для походу, вам точно в пропозиціях трапляються питні системи. Тут і постає питання: що краще гідратор або фляга? Спочатку давайте розберемося у чому різниця.

Головна особливість гідратора – це можливість пити на ходу без застосування рук. Така суперздатність досягається завдяки спеціальній конструкції:

1. Резервуар (мішок). Ця ємність визначає об‘єм рідини, що транспортується, і обладнана як мінімум одним отвором для подачі води всередину і назовні, а також для догляду за резервуаром.
2. Шланг (трубка). Призначений для транспортування рідини із рюкзака назовні. Часто можна зустріти пластикові кріплення на трубці для фіксації на лямці рюкзака. Іноді у комплекті є спеціальний захисний чохол для регуляції температури вмісту.
3. Клапан (загубник). Відповідає за сам процес пиття, може бути різної форми та діаметру. Зазвичай оснащений блокатором, який запобігає протіканню. Для вживання води потрібно розблокувати механізм натисканням та стиснути напувалку зубами.

Така будова є основною перевагою питних систем. Достатньо помістити її у спеціальний відсік рюкзака і більше не потрібно за кожної необхідності зробити ковток витрачати час на зупинку та здійснювати масу маніпуляцій.

Види туристичних питних систем

Перші гідратори з'явилися наприкінці 80-х років минулого століття. З того часу вони набули популярності серед любителів велосипедного спорту, бігу, трейлраннінгу, походів та сходжень. Відповідно існують різні вироби, які адаптовані під різні сфери застосування та мають певні відмінності. Але в цілому, їх поділяють за матеріалами, формою, об‘ємом та особливостями конструкції.

Щодо матеріалів виготовлення, то тут застосовуються різноманітні нетоксичні типи пластику (поліпропілен/поліестер/поліоксиметилен) і силікон (для загубника). Резервуар покривається плівкою з іонами срібла, що забезпечує антибактеріальний ефект і запобігає появі пластикового запаху та присмаку.

Форма найчастіше однотипна — прямокутник у різному виконанні. Моделі можуть мати більш заокруглені або чіткі кути. Деякі бренди виготовляють гідратор під сумки на пояс.

Об'єм виробів зазвичай більше ніж у фляги — від 1 л до 3 л. Тільки з власного досвіду можна точно визначити, скільки води вам знадобиться за конкретних обставин. Але загальна порада така: для більш коротких вилазок достатньо буде резервуара 1-1,5 л, якщо планується тривалий перехід без можливості оновити запас рідини — краще взяти об'єм 2-3 л.

Розрізняють гідросистеми також за способом відкриття мішечка. Деякі версії обладнані круглим отвором на одній зі стінок. Якщо він досить велике, то труднощів із застосуванням не буде. Інші види можуть повністю відкриватися у верхній частині, що дозволяє легко набирати воду та спрощує догляд за ємністю. Завдяки цьому можна навіть вивертати мішок для просушування.

Існують системи з двокамерним резервуаром, але таке виконання є менш розповсюдженим. У цьому випадку мішок поділяється на два відділи, кожен з яких має окремий клапан і трубку. Завдяки цій конструкції можна заливати в гідратор паралельно дві рідини, наприклад воду та ізотонік.

Важливо також звертати увагу на діаметр та довжину трубки, щоб використання було максимально комфортним. Деякі виробники пропонують додатковий функціонал та комплектацію. Наприклад, зустрічаються моделі, оснащені деталями для фільтрації рідини. Такий варіант може бути дуже зручним у поході, коли ви сумніваєтеся у якості питної води. Також гідратор обладнано ручкою, щоб можна було тримати його при наборі з джерела.

Для чого потрібний гідратор у поході

Основне призначення гідратора полягає в оптимізації процесу пиття рідини у русі. У походах часто це буває необхідним. Також зручно використовувати гідросистему під час трекінгу та сходжень, особливо коли ви йдете разом із великою групою. Якщо раптово захотілося попити, немає потреби просити про привал, розстібати рюкзак і діставати пляшку. Намацали свою трубку і вгамовуєте спрагу. До цього додається ряд наступних переваг:

1. Можливість регулювати кількість вживаної рідини — ви можете пити часто і потроху, а не заливати в себе відразу півлітра, тому що накопичили спрагу.
2. Економія води за допомогою напувалки, тому що через неї за один раз занадто багато не вип'єш.
3. Рівномірний розподіл навантаження на спині завдяки зручній формі.
4. Ізольованість системи стінками рюкзака дозволяє довше зберігати напій прохолодним на спеку.
5. Компактність у складеному вигляді — порожній резервуар займає дуже мало місця та й важить небагато. До того ж у міру вживання рідини об‘єм мішечка зменшуватиметься і займатиме менше місця (з флягою такий номер не пройде).
6. Легко можна замінити комплектуючі за потреби, оскільки вони продаються окремо.
7. Можна використовувати як похідний душ. Прогріваєте ємність на сонці, а потім затискаючи клапан, приймаєте душ.

Але недоліки у гідросистем теж є і ми повинні про них повідомити:

1. Ціна. Будь-яка система дорожча за флягу.
2. Додаткова вага. Незважаючи на легкість мішка, шланг та клапан теж щось важать, а в дорозі важливий кожен грам.
3. Складність заповнення. Іноді для того, щоб налити рідину, може знадобитися ще одна ємність, адже гідратором не вдасться зачерпнути водички.
4. Невідомо, скільки залишилося. Якщо ви вперше або не часто використовуєте питну систему, тоді особливо важко обчислити, скільки вже випито і скільки ще в запасі. Щоб перевірити, таки доведеться знімати рюкзак.
5. Потребує ретельного догляду. Обполоснути по-швидкому не вийде, потрібно добре вимити всі деталі.
6. Накопичення запахів. Що такого можна заливати у гідратор? Ізотоніки, чай, сік, вино — всі ці напої залишать шлейф після себе і позбутися його не так просто.
7. Цвіль. Якщо погано мити або не досушити гідросистему, то така неприємність може статися.

Виходячи з даних переліків можна зробити висновок, що при доречній і правильній експлуатації гідратор цілком виправдана і навіть необхідна річ. Якщо ж використовувати не у відповідних обставинах, нехтуючи правилами догляду, то гідно оцінити його навряд чи вдасться.

Що краще: рюкзак під гідратор чи з вбудованою питною системою

Замислюючись над покупкою, враховуйте, що існують екземпляри двох типів — окремі знімні та поєднані з рюкзаком. Про перший тип ми й говорили вище. Чим же відрізняється рюкзак з питною системою? Така версія є комплектом “під ключ”. Набір передбачає компактний ранець, виготовлений спеціально для транспортування гідратаційної системи. Перевагою цього варіанта є його мінімальна вага та розмір. Але чи для всього він годиться? Не зовсім. Деякі моделі передбачають додатковий об‘єм для розміщення інших речей і можуть підійти для одноденного походу. Інші модифікації призначені лише для перенесення резервуара та можуть мати кілька додаткових кишень. Вони широко використовуються для бігу та трейлу, катання на велосипеді — тобто скрізь, де потрібно максимально мінімізувати навантаження.

Рюкзаки гідратації також мають попит серед військових, тому на ринку багато мілітарі-моделей.
Автономні гідросистеми можна вставляти у спеціальний відсік туристичного рюкзака. Багато типів, навіть міські, передбачають наявність такого відсіку в районі спини. Але в будь-якому випадку при підготовці до походу потрібно подбати про сумісність вашого спорядження.

Як встановити гідратор у туристичний рюкзак

Цей процес не вимагатиме багато часу та зусиль. Найголовніше, щоб кишеня вміщала систему потрібного об‘єму. Купити похідний рюкзак під гідратор буде не складно, більшість сучасних туристичних модифікацій підлаштовані під таке поєднання.

Далі йде такий алгоритм дій:

1. Ополіскуємо систему перед використанням.
2. Наповнюємо її чистою водою, ізотоніком або іншим напоєм, дозволеним виробником (читайте інструкції!).
3. Знаходимо кишеню для резервуара в рюкзаку і поміщаємо його всередину так, щоб він не рухався з боку на бік (іноді для цього є додаткові кріплення).
4. Через спеціальний отвір зверху або збоку зі сторони спини виводимо шланг із клапаном назовні.
5. Фіксуємо трубку на лямці рюкзака за допомогою спеціальної петлі.
6. Приміряємо рюкзак і підганяємо розташування клапана під себе (шланг має бути не сильно натягнутим, але й не бовтатися надто вільно).

Очевидно, що перед початком експлуатації потрібно оглянути виріб на предмет пошкоджень, щоб не було несподіваних протікань. Зберігати гідросистему бажано в сухому та чистому місці, уникаючи потрапляння прямих сонячних променів.

Як користуватися гідратором взимку

Часто можна почути, що питна система взимку – марна річ. Але цю карту є чим бити. Наприклад, любителі катання на сноуборді та фрірайдери можуть спростувати це твердження. Звичайно, ймовірність замерзання води в трубці при мінусовій температурі є, та й у резервуарі теж. Але існують і засоби запобігання. Якщо є необхідність використання гідратора в холодний період, потрібно подбати про наступне:

• вибирайте варіант, в якому є можливість зберігати тепліші напої;
• чим товщі стінки — тим менше тепловтрати (але вага пристрою буде більшою);
• використовуйте грілки, що самонагріваються;
• обов'язково купіть термоізолюючий чохол для мішечка та для шланга, адже промерзання в трубці не пропустить рідину назовні;
• після кожного пиття вдихайте повітря в трубку і видуйте з нього воду, щоб не замерзли ті самі залишки;
• ізолюйте або утепліть кишеню для транспортування системи.

За допомогою цих порад ви зможете забезпечити нормальну роботу гідратора взимку. Але чи є у цьому сенс? В умовах походу та сходження навряд чи. У морозний період термос буде найкращим вибором.

Як розібрати, чим мити та чистити гідратор

Насамперед слід розуміти, що питна система — це індивідуальна річ. Поділитися напоєм з другом як з фляги не вийде, та й небажано. Оскільки конструкція має дрібні деталі, до процесу чищення пристрою потрібно підходити особливо ретельно. Для миття можна використовувати як спеціальні, так і звичайні мийні засоби.

Чим допустимо мити виріб:

• спеціальні таблетки для чищення;
• харчова сода;
• лимонний сік;
• господарський відбілювач;
• будь-яке мийне для посуду.

Чистити елементи конструкції можна звичайною кухонною губкою, щіткою або йоржиком. Найбільш важкодоступні ділянки зручніше очищати спеціальними щітками та йоржиками, які мають потрібний діаметр. Виготовити такі вироби можна із підручних засобів.

Коли визначилися із засобом та інструментом для миття, можна розпочинати процес. Він складається з кількох етапів:

1. Очищення та дезінфекція:
   
   • наповнюєте ємність теплою водою і додаєте таблетку або інший мийний засіб;
   • піднімаєте мішечок і опускаєте трубку в раковину, затискаючи при цьому клапан для подачі води, щоб вона витікала та потрапила у
   • всі частини конструкції;
   • залишаєте для відмокання - якщо використовуєте таблетки, то на 5 хвилин, якщо соду або відбілювач, хвилин на 20;
   • зливаєте рідину з системи.

2. Полоскання:
   
   • знову набираєте в резервуар теплу воду з додаванням мийного для посуду;
   • промиваєте внутрішню частину щіткою, від'єднавши клапан (його прочищаєте окремо);
   • кілька разів промийте всі деталі, щоб змити залишки коштів.

3. Сушка:
   • розібрати гідратор на частини — мішок, шланг і клапан;
   • розмістити отвором донизу, щоб рідина витікала (підвісити);
   • сушити до повного висихання, щоб не залишилося ні краплі.

Виконувати ці маніпуляції потрібно після кожного активного використання. Таким чином ваша гідросистема прослужить вірно та довго. Уникайте контакту із гострими предметами, щоб зберегти її цілісність і буде вам щастя.

Ми постаралися максимально докладно розкрити тему похідної тари для води та допомогти розібратися у всіх її особливостях та перевагах. Справа за вами. У нашому магазині представлений широкий асортимент туристичних фляг, гідрататорів для бігу та походів, а також компонентів до них. Запрошуємо вас за покупками. Будемо раді допомогти якісно зібратися у нову пригоду.

Автор: Марина Шаповалова

Копірайтер.

Захоплення: велотуризм, гірський туризм, походи, гирьовий спорт.

Підібрати питну систему для рюкзака